ЮРИДИЧНА ДОПОМОГА
постраждалим від війни

Безкоштовна юридична допомога громадянам та бізнесу з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом.

Гаряча лінія для дзвінків в будні з 9:00 до 18:00 — 080 033 58 18

6812 запитів
Вже опрацьовано
нашими юристами

Поширені запитання

12 січня 2024 року постановою № 32 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок направлення військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду.

Метою ухвалення даного порядку є врегулювання процедури огляду військовослужбовців та військовозобов’язаних на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі — стан сп’яніння).

Згідно з цим Порядком огляду підлягають ті військовослужбовці/військовозобов’язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов’язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані сп’яніння.

Такий огляд проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення відповідним начальником або командиром з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Під час проведення огляду уповноважена особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов’язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування засобів відеозапису огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан сп’яніння. У разі встановлення факту перебування у стані сп’яніння результати огляду зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, а другий залишається в уповноваженої посадової особи та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення факту перебування у стані сп’яніння. Підтвердження стану сп’яніння за результатами огляду та згода особи з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності.

Якщо Військовослужбовець/військовозобов’язаний відмовився від проведення огляду або не висловив згоду з його результатами, останній направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до закладу охорони здоров’я. Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право на проведення огляду осіб на стан сп’яніння затверджується управліннями охорони здоров’я місцевих держадміністрацій з урахуванням необхідності проведення такого огляду також і в районах ведення бойових дій.

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров’я огляд військовослужбовця/військовозобов’язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок. Висновок складається у трьох примірниках: по одному — для уповноваженої посадової особи, військовослужбовця/ військовозобов’язаного, а третій залишається в закладі охорони здоров’я. Висновок може бути оскаржений.

У разі відмови військовослужбовця/військовозобов’язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров’я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів — у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп’яніння і дії військовослужбовця/військовозобов’язаного щодо ухилення від огляду.

Роз'яснення надано Євгенієм Промським, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокат АО «ЮК «АРЕС»

 

16 січня 2024 року набуло широкого розголосу прийняття Верховною Радою України законопроекту № 10062, яким були внесені зміни направлені на удосконалення електронного обліку військовозобовʼязаних. Новий закон набирає чинності на наступний день після його опублікування, чого ще не відбулось. Розберемо більш докладно.

Варто наголосити, що реєстр «Оберіг», він же Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних і резервістів (далі – Реєстр), почав працювати ще з 2017 року. Тому неправильно говорити, що тільки зараз Реєстр почав працювати та наповнюватись інформацією про військовозобовʼязаних. Навпаки, цей процес відбувається вже 7 років, а новий закон, зокрема, лише розширює перелік відомостей, які мають бути передбачені в Реєстрі, та органи, що мають їх надавати.

1. По-перше, як відомо, Реєстр містить персональні дані призовника, військовозобовʼязаного та резервіста. Законом передбачається розширення переліку цих даних, зокрема у Реєстрі будуть знаходитися такі нові відомості:

1) номери засобів звʼязку та адреси електронної пошти;

2) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови);

3) відомості про статус ветерана війни;

4) відомості про володіння іноземними мовами;

5) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї;

6) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;

7) відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну;

8) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);

9) реквізити посвідчення трактористамашиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія);

10) реквізити посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна або водного мотоцикла, а також іншого документа, що надає право управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація);

11) реквізити свідоцтва пілота (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);

12) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;

13) відомості про внутрішньо переміщену особу;

14) відомості про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Усі персональні дані будуть вноситися без згоди особи, окрім відомостей, що стосуються членів сімʼї.

2. По-друге, деталізується, що становить під собою службова інформація про особу, яка також міститься в Реєстрі:

1) відомості про виконання військового обов’язку;

2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);

3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»;

4) відомості про участь у бойових діях».

3. По-третє, Реєстр може наповнюватись відомостями, які подають безпосередньо призовники, військовозобовʼязані та резервісти або шляхом взаємодії з іншими електронними реєстрами, держателями яких є відповідні державні органи. У звʼязку з розширенням переліку персональних даних, що вміщає у собі Реєстр, передбачають нові державні органи, які будуть направляти такі дані в електронному вигляді, а саме Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство юстиції України, Міністерство у справах ветеранів України, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, Державна авіаційна служба України, Державна служба зайнятості.

4. По-четверте, передбачається створення електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного та резервіста та електронного кабінету підприємства. Мета першого полягає у наданні особі доступу до інформації про її персональні та службові дані, а також до послуг, за умови проходження електронної ідентифікації. Кабінет підприємства призначений для ведення останніми персонального військового обліку своїх працівників.

Правила користування та перелік послуг для його користувачів будуть передбачені у Порядку ведення реєстру, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Законом передбачено, що порядок має бути розроблений протягом місяця з дня набрання чинності законом.

Отже прийнятий закон розширює можливості Реєстру задля здійснення ідентифікації призовників, військовозобов’язаних, резервістів, забезпечення ведення військового обліку громадян України, та інформаційного забезпечення комплектування Збройних Сил України

Роз'яснення надано Владиславом Зайцевим, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, головою Комітету АПУ з міграційного права, адвокат АО «ЮК «АРЕС»

По-перше, встановлено певні виключення для отримання допомоги непрацюючою особою працездатного віку. Така особа протягом трьох місяців з дня призначення допомоги повинна сприяти своїй зайнятості шляхом працевлаштування/реєстрації як фізичної особи - підприємця/взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/подання заяви для отримання допомоги на здобуття економічної самостійності/мікрогранту/гранту на створення або на розвиток власного бізнесу/ваучера на навчання або набути статусу безробітного. Якщо цього не було зроблено, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає після закінчення тримісячного строку.

Водночас це не поширюється на, зокрема:

1) одну особу зі складу сім’ї, яка доглядає за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (включно);

2) одну особу зі складу сім’ї, яка має трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядає за ними;

3) особу з інвалідністю I чи II групи;

4) особу, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особою, яка досягла 80-річного віку тощо.

По-друге, починаючи з 1 серпня 2023 року не буде призначатися чи виплачуватись допомога ВПО, яка вперше за нею звертається, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання:

1) особою придбано транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа);

2) особою здійснено на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна;

3) особа на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

4) особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

5) особа на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації тощо.

 

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення. Особи, які вперше звернулись до допомогу з 1 серпня 2023 року, після закінчення першого шестимісячного періоду отримання виплат, можуть автоматично набути таке право на наступні шість місяців за умови, якщо:

1) середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує 9444 гривень станом на 1 січня 2024 року;

2) у складі отримувачів є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку (включно); дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність; особи з інвалідністю I чи II групи; громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичні особи, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію за надання соціальних послуг, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, місце проживання яких не задеклароване/зареєстроване в гуртожитку;

3) у складі отримувачів є працездатна особа, яка протягом перших шести місяців, за які отримувала допомогу, сприяла своїй економічній самостійності (зокрема працевлаштувалася, зареєструвалася як фізична особа - підприємець тощо) та середньомісячний дохід якої протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує 7083 гривень на 1 січня 2024 року;

4) уповноважена особа/отримувач, які втратили працездатність, в тому числі досягли пенсійного віку та отримують пенсію, розмір якої не перевищує 7083 гривень на 1 січня 2024 року.

Отже, у 2024 році отримувати допомогу на проживання будуть ті особи, які вперше звернулися по неї з 1 серпня 2023 року, та на другий шестимісячний термін виплат будуть відповідати вищенаведеним умовам.

Роз'яснення надано Владиславом Зайцевим, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, головою Комітету АПУ з міграційного права, адвокат АО «ЮК «АРЕС»

Переглянути всі

Застереження!

Цей сайт має виключно інформаційно-просвітницький та рекомендаційний характер для населення і не є повноцінною юридичною допомогою. Асоціація правників України, її консультанти та волонтери не несуть відповідальності за надані рекомендації та правову оцінку ситуації.

Звертаючись на «Гарячу лінію правової допомоги Асоціації правників України», Ви автоматично і однозначно погоджуєтесь, що ознайомились з даною інформацією і не матимете жодних претензій до АПУ, її консультантів і волонтерів.

Повноцінна правова допомога надається адвокатурою України у порядку, визначеному законом. У разі необхідності отримання такої допомоги, просимо звертатись до адвокатів, які продовжують працювати у Вашому регіоні.

Запитайте наших юристів

Консультуємо з питань війни та її наслідків

Про АПУ

Асоціація правників України (АПУ) – всеукраїнська громадська організація, заснована у 2002 році, що об’єднує більше 6 тисяч правників у сильну та впливову професійну спільноту, яка є потужним голосом правничої громади нашої країни.

Асоціація правників України ставить перед собою завдання розвитку юридичної професії, удосконалення законодавства, впровадження етичних стандартів, захисту професійних прав членів АПУ та прав людини загалом.

Асоціація правників України радо вітає всіх однодумців та запрошує приєднуватись до нашої організації, щоб разом втілювати задуми у життя. Сподіваємося, що наші принципи і завдання відповідають вашим уявленням про майбутнє української правничої професії.