ЮРИДИЧНА ДОПОМОГА
постраждалим від війни

Безкоштовна юридична допомога громадянам та бізнесу з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом.

Гаряча лінія для дзвінків в будні з 9:00 до 18:00 — 080 033 58 18

6308 запитів
Вже опрацьовано
нашими юристами

Поширені запитання

Бронювання працівників – це надання військовозобов’язаним працівникам відстрочки від призову на військову службу, що здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Здійснити бронювання мають можливість лише підприємства, які є критично важливими для економіки. Бронюванню працівники  органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які працюють на умовах трудового договору (контракту), і НЕ підлягають фізичні особи-підприємці та їх працівники.

Строк дії відстрочки у зв’язку із бронюванням для працівників органів державної влади, інших державних органів не повинен перевищувати строку проведення мобілізації, а для працівників органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які мають право здійснювати бронювання, шість місяців.

Роз'яснення надано Олегом Доценком, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом судового департаменту АО AVER LEX

Мета, основні засади організації та порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час визначаються статтями 24, 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлюються правила військово обліку, в тому числі щодо спеціального військового обліку, на якому перебувають заброньовані військовозобов’язані.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, визначає відповідальних за бронювання на підприємствах осіб, повноваження Генерального штабу Збройних Сил щодо визначення переліку дефіцитних для Збройних Сил військово-облікових спеціальностей військовозобов’язаних (далі – ВОС), за наявності яких вони не підлягають бронюванню, деталізований порядок ведення спеціального військового обліку тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» затверджено найбільш поширені до застосування у 2023 році:

  • Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі – Порядок № 76);
  • Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок та Критерії).

Залишається чинним Порядок бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45. При цьому таке бронювання повинно також відбуватись з урахуванням Переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 493. Тексти вказаних документів відсутні у публічного доступу, оскільки вони містять гриф «для службового використання».

Важливі роз’яснення Мінекономіки в частині практичного застосування норм, які регулюють процедуру бронювання, зокрема які містяться у таких листах:

  • «Щодо порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану» № 2704-20/4897-03 від 06.02.2023;
  • «Щодо бронювання військовозобов’язаних за переліками посад і професій» № 2704-20/6112-01 від 14.02.2023;
  • «Щодо подання списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час» № 2704-20/12365-03 від 22.03.2023;
  •  «Про типові недоліки в оформленні списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час» № 2704-20/19826-01 від 02.05.2023;
  • «Щодо організації бронювання військовозобов’язаних» № 2704-20/30916-01 від 26.06.2023;
  • «Щодо оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов’язаних» № 2704-20/43397-01 від 18.08.2023.

Роз'яснення надано Олегом Доценком, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом судового департаменту АО AVER LEX

Організації, які можуть бронювати своїх військовозобов’язаних працівників, передбачені ч. 1 ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пунктом 1 Порядку № 76:

  1. органи державної влади, інші державні органи (далі – ОДВ), органи місцевого самоврядування (далі – ОМС), у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
  2. підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
  3. підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
  4. підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (п.п. 2, 8 Порядку та критеріїв). До критично важливих також належать спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Роз'яснення надано Олегом Доценком, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом судового департаменту АО AVER LEX

Для цілей військового обліку громадяни Україні поділяються на такі категорії: 1) допризовники; 2) призовники; 3) військовослужбовці; 4) військовозобов’язані; 5) резервісти (ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»). Із зазначених категорій громадян України виключно військовозобов’язані підлягають бронюванню.

У листі Мінекономіки «Про типові недоліки в оформленні списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час» № 2704-20/19826-01 від 02.05.2023 зазначено, що бронюванню підлягають лише ті військовозобов’язані, які перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних та отримали відповідний військово-обліковий документ (військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного) з відміткою про взяття на військовий облік як військовозобов’язаного. Також у Списку військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, містяться обов’язкові до заповнення графи - «військове звання, номер військово-облікової спеціальності (профіль)», «найменування ТЦК та СП (за місцем перебування військовозобов’язаного на військовому обліку)» (Додаток 1 Порядку № 76).

Не підлягають бронюванню військовозобов’язані із дефіцитними ВОС, що наведений у листі Генерального штабу Збройних Сил від 20.04.2023 № 300/1/С/3886. З цього правила є виключення, яке стосується:

  1. військовозобов’язаних, які займають посади державної служби категорій “А” та “Б”, керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники, а також працівники патронатних служб;
  2. військовозобов’язаних, які займають посади першої - четвертої категорій посад в органах місцевого самоврядування;
  3. військовозобов’язаних керівників підприємств, установ і організацій та їх заступників, а також працівників підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго.

Всі вищезазначені категорії працівників підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Інші категорії військовозобов’язаних працівників, які не підлягають бронюванню, перелічені у листі Мінекономіки «Про типові недоліки в оформленні списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час» № 2704-20/19826-01 від 02.05.2023.

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних відповідного органу чи підприємства, установи, організації на дату подання списку, не рахуючи вищезазначених категорій військовослужбовців, які підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Відступ від цього правила допускається лише у разі наявності обґрунтованої потреби підприємства, установи та організації.

Роз'яснення надано Олегом Доценком, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом судового департаменту АО AVER LEX

Переглянути всі

Застереження!

Цей сайт має виключно інформаційно-просвітницький та рекомендаційний характер для населення і не є повноцінною юридичною допомогою. Асоціація правників України, її консультанти та волонтери не несуть відповідальності за надані рекомендації та правову оцінку ситуації.

Звертаючись на «Гарячу лінію правової допомоги Асоціації правників України», Ви автоматично і однозначно погоджуєтесь, що ознайомились з даною інформацією і не матимете жодних претензій до АПУ, її консультантів і волонтерів.

Повноцінна правова допомога надається адвокатурою України у порядку, визначеному законом. У разі необхідності отримання такої допомоги, просимо звертатись до адвокатів, які продовжують працювати у Вашому регіоні.

Запитайте наших юристів

Консультуємо з питань війни та її наслідків

Про АПУ

Асоціація правників України (АПУ) – всеукраїнська громадська організація, заснована у 2002 році, що об’єднує більше 6 тисяч правників у сильну та впливову професійну спільноту, яка є потужним голосом правничої громади нашої країни.

Асоціація правників України ставить перед собою завдання розвитку юридичної професії, удосконалення законодавства, впровадження етичних стандартів, захисту професійних прав членів АПУ та прав людини загалом.

Асоціація правників України радо вітає всіх однодумців та запрошує приєднуватись до нашої організації, щоб разом втілювати задуми у життя. Сподіваємося, що наші принципи і завдання відповідають вашим уявленням про майбутнє української правничої професії.