Перетин кордону та міграція

1. Особи, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Документи: посвідчення про відстрочку від призову (бронь) та документи про відрядження.

2. Особи, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Документи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю""Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (далі - документи, що підтверджують інвалідність), або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, довідка військово-лікарської комісії про непридатність.

3. Особи, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. 

Документи: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) / медичне свідоцтво про народження за формою № 103/о), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дітей (трьох і більше) або рішення суду про розлучення та визначення місця проживання дітей з батьком або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, посвідчення батьків багатодітної сім'ї.

4. Особи, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Документи: свідоцтво про народження дитини (дітей) та свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про розлучення з визначення місця проживання з батьком.

5. Опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Документи: посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю" / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради / індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу / медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років, а також свідоцтво про народження дитини (дітей), документи, що підтверджують родинні зв'язки (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями).

6. Опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (далі - діти, хворі на тяжкі хороби), але якій не встановлено інвалідність.

Документи: документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (Міністерство охорони здоров'я України), довідка про отримання державної допомоги на таку дитину, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), свідоцтво про народження дитини (дітей), а також документи, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями).

7. Особи, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.

Документи: свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей); документи, що підтверджують інвалідність.

8. Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.

Документи: документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, довідка з органів опіки та піклування, посвідчення - до 2005 року).

9. Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.

Документидовідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК.

10. Особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Документидокументи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність.

11. Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Документидокумент, який підтверджує опікунство, документ, що підтверджує інвалідність, та рішення суду про визнання особи недієздатною; довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК.

12. Особи, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Документи: свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дитини (дітей) та документ, що підтверджують проходження чоловіком/дружиною одного із видів військової служби.

13. Особи, які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено.

Документи: відмітка в паспортному документів "Постійне проживання в "______________" / печатка "Оформлено виїзд на постійне проживання".

 

Ні. П. 2 роз’яснення Держприкордонслужби від 25.02.22. передбачено можливість виїзду закордон лише для осіб, які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність. Непридатності до військової служби встановлює військово-лікарська комісія. Особи, які є обмежено придатними, під час мобілізації можуть бути залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Так, це передбачено п. 1 роз’яснення Держприкордонслужби від 25.02.22.

Заборона виїзду за межі України чоловіків не застосовується до:

  • осіб, які мають посвідчення про відстрочку від призиву та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік

Згідно ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

  • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На період дії воєнного стану, заборонено виїзд за кордон для чоловіків від 18 до 60 років. Виключення становлять наступні категорії громадян:

  • які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (відповідно до рішення Уряду про затвердження переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час);
  • які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність з виключенням з військового обліку;
  • на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
  • які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18 років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, до досягнення нею 23 років;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
  • зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено;
  • здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).

Згідно Постанови КМУ від 12 березня  2022 р. № 264, люди з інвалідністю І та ІІ груп, незалежно від віку, мають право перетинати державний кордон України за наявності одного з таких документів:

  • довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, 
  • або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України „Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, 
  • або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу. 

Також згідно рішення Уряду, разом з кожною людиною з інвалідністю І та ІІ групи, які потребують постійного догляду, дозволено перетинати кордон одному із членів сім’ї першого ступеня споріднення, який досяг 18-річного віку, або одній іншій особі яка досягла 18-річного віку та здійснює догляд відповідно до законодавства. Документом, який підтверджує здійснення догляду в даному випадку може бути посвідчення, довідка про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

Людину з інвалідністю, яка визнана недієздатною або обмежена у дієздатності,  може супроводжувати один опікун, піклувальник або член сім’ї першого ступеня споріднення, який досяг 18-річного віку.  

Супроводжувати може один з батьків, один з подружжя, доросла дитина, опікун, піклувальник або інша особа, яка здійснює догляд за такою людиною і отримує за це гарантовані державою виплати. І все. Лише одна доросла особа незалежно від віку і статі. 

 

Переглянути всі

Мобілізація та проходження служби

У першу чергу комплектування бойових військових частин проводиться за рахунок резервістів, колишніх учасників АТО і ООС, з поступовим нарощування чисельності підрозділів за рахунок вже відслуживших військовослужбовців та військовозобов’язаних.

Мобілізованих, які не проходили військової служби на першому етапі направляють для здійснення відповідної фахової підготовки до навчальних центрів (навчальних закладів), після завершення якої, вони вибувають для комплектування підрозділів, що ведуть бойові дії.

 

У зв’язку із ситуацією, яка склалася в державі, підготовка рядового та сержантського складу в навчальних центрах проводиться за скороченими термінами (без зниження якості навчання) та складає від 7 до 20 діб (в залежності від складності спеціальності).черг

Втім, якщо вас без навичок володіння зброєю та підготовки направили на передній край, повідомте про це на телефони гарячої лінії. Для того, щоб оперативно розібратись і вжити заходів потрібно назвати ПІБ мобілізованої особи та номер військової частини, в яку направили.

0-800-500-410

0-800-500-442

044-454-44-99

 

Начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач дійсно заявляв, що у період воєнного стану комплектування військових частин проходить у першу чергу за рахунок резервістів. Роман Горбач пояснив, що насправді черги є досить умовним поняттям. «Якщо з моїх слів хтось зрозумів, що є якісь розмежовані черги, то їх немає. Спочатку мобілізовували резервістів. Потім — інші категорії. Узагалі, є таке поняття, як черги. Але його можна було б застосовувати, якби була якась підготовка, а тут підготовки не було, була відкрита неоголошена агресія, і тут ніяких черг немає», — зазначив він.

Так, окрім тих, які не підлягають призиву згідно ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Не виключено, що особи, які непридатні або обмежено придатні можуть викликати для проходження повторної військово-лікарської комісії.

 

Переглянути всі

Трудові відносини

Ні, цей Закон підляє застосуванню до трудових відносин, що виникнуть після набрання ним чинності, а саме з 24.03.2022 – з наступного дня, за днем його опублікування.

В Законі відсутня вказівка щодо його зворотної дії в часі. Законом погіршуються трудові права працівників у порівнянні із правами закріпленими в Кодексі законів про працю України та Законі України «Про відпустки».

Вказаний закон діятиме протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втратить чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану.

 

Ні, якщо неможливість своєчасного нарахування та виплати заробітної плати зумовлена введенням воєнного стану в Україні, бойовими діями в місці діяльності підприємства та після усунення цих обставин зобов’язання з виплати заробітної плати виконані роботодавцем.

Військову агресію Російської Федерації проти України визнано форс-мажорними обставинами згідно листа Торгово-промислової палати України від 28.08.2022 №2024/02.0-7.1.

За наведеного, вважаємо, що положення ст.ст. 9, 614, 617 Цивільного кодексу України щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання має застосовуватися і до зобов'язань за трудовими договорами.

Варто зауважити, що звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов'язання. Після усунення вищезгаданих обставин, роботодавець зобов’язаний виплатити працівниками заробітну плату згідно умов трудових договорів. Такі ж положення закріплені в ст. 10 Закону 2136-IX.

Слід зауважити, що звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання розглядається індивідуально щодо кожного випадку порушення.

Наприклад: якщо причиною невиплати заробітної плати працівникам були нез’явлення бухгалтера на роботу через ведення бойових дій, переміщення працівників в інший безпечніший регіон через введення воєнного стану, такі обставини можуть вважатися форс-мажорними.

Проте, якщо підприємство після введення воєнного стану продовжувало нормальну роботу, то несвоєчасна виплата заробітної плати для такого роботодавця не буде вважатися форс-мажорною обставиною.

 

З 24.03.2022 - дати набрання чинності Законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»:

  • обмежено тривалість щорічної основної відпустки: на період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні;
  • працівниками залученим до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури роботодавець має право відмовити у наданні будь-якого виду відпуски працівнику, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Лише в окремих випадках з 24.03.2022 - дати набрання чинності Законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно зі ст. 3 цього Закону, роботодавець має право на переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення в місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана йому за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, інших обставин, які ставлять чи можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей. В цьому випадку працівнику гарантується оплата праці не нижче, аніж середній заробіток за попередньою роботою.

При цьому, норма ст. 32 КЗпП України, про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовується.

 

Переглянути всі

Застереження!

Цей сайт має виключно інформаційно-просвітницький та рекомендаційний характер для населення і не є повноцінною юридичною допомогою. Асоціація правників України, її консультанти та волонтери не несуть відповідальності за надані рекомендації та правову оцінку ситуації.

Звертаючись на «Гарячу лінію правової допомоги Асоціації правників України», Ви автоматично і однозначно погоджуєтесь, що ознайомились з даною інформацією і не матимете жодних претензій до АПУ, її консультантів і волонтерів.

Повноцінна правова допомога надається адвокатурою України у порядку, визначеному законом. У разі необхідності отримання такої допомоги, просимо звертатись до адвокатів, які продовжують працювати у Вашому регіоні.

Запитайте наших юристів

Консультуємо з питань війни та її наслідків