Бронювання працівників

Бронювання працівників – це надання військовозобов’язаним працівникам відстрочки від призову на військову службу, що здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Здійснити бронювання мають можливість лише підприємства, які є критично важливими для економіки. Бронюванню працівники  органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які працюють на умовах трудового договору (контракту), і НЕ підлягають фізичні особи-підприємці та їх працівники.

Строк дії відстрочки у зв’язку із бронюванням для працівників органів державної влади, інших державних органів не повинен перевищувати строку проведення мобілізації, а для працівників органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які мають право здійснювати бронювання, шість місяців.

Роз'яснення надано Олегом Доценком, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом судового департаменту АО AVER LEX

Мета, основні засади організації та порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час визначаються статтями 24, 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлюються правила військово обліку, в тому числі щодо спеціального військового обліку, на якому перебувають заброньовані військовозобов’язані.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, визначає відповідальних за бронювання на підприємствах осіб, повноваження Генерального штабу Збройних Сил щодо визначення переліку дефіцитних для Збройних Сил військово-облікових спеціальностей військовозобов’язаних (далі – ВОС), за наявності яких вони не підлягають бронюванню, деталізований порядок ведення спеціального військового обліку тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» затверджено найбільш поширені до застосування у 2023 році:

• Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі – Порядок № 76);
• Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок та Критерії).

Залишається чинним Порядок бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45. При цьому таке бронювання повинно також відбуватись з урахуванням Переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 493. Тексти вказаних документів відсутні у публічного доступу, оскільки вони містять гриф «для службового використання».

Важливі роз’яснення Мінекономіки в частині практичного застосування норм, які регулюють процедуру бронювання, зокрема які містяться у таких листах:

• «Щодо порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану» № 2704-20/4897-03 від 06.02.2023;
• «Щодо бронювання військовозобов’язаних за переліками посад і професій» № 2704-20/6112-01 від 14.02.2023;
• «Щодо подання списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час» № 2704-20/12365-03 від 22.03.2023;
•  «Про типові недоліки в оформленні списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час» № 2704-20/19826-01 від 02.05.2023;
• «Щодо організації бронювання військовозобов’язаних» № 2704-20/30916-01 від 26.06.2023;
• «Щодо оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов’язаних» № 2704-20/43397-01 від 18.08.2023.

Роз'яснення надано Олегом Доценком, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом судового департаменту АО AVER LEX

Організації, які можуть бронювати своїх військовозобов’язаних працівників, передбачені ч. 1 ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пунктом 1 Порядку № 76:

1. органи державної влади, інші державні органи (далі – ОДВ), органи місцевого самоврядування (далі – ОМС), у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
2. підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
3. підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
4. підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (п.п. 2, 8 Порядку та критеріїв). До критично важливих також належать спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Роз'яснення надано Олегом Доценком, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом судового департаменту АО AVER LEX

Для цілей військового обліку громадяни Україні поділяються на такі категорії: 1) допризовники; 2) призовники; 3) військовослужбовці; 4) військовозобов’язані; 5) резервісти (ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»). Із зазначених категорій громадян України виключно військовозобов’язані підлягають бронюванню.

У листі Мінекономіки «Про типові недоліки в оформленні списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час» № 2704-20/19826-01 від 02.05.2023 зазначено, що бронюванню підлягають лише ті військовозобов’язані, які перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних та отримали відповідний військово-обліковий документ (військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного) з відміткою про взяття на військовий облік як військовозобов’язаного. Також у Списку військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, містяться обов’язкові до заповнення графи - «військове звання, номер військово-облікової спеціальності (профіль)», «найменування ТЦК та СП (за місцем перебування військовозобов’язаного на військовому обліку)» (Додаток 1 Порядку № 76).

Не підлягають бронюванню військовозобов’язані із дефіцитними ВОС, що наведений у листі Генерального штабу Збройних Сил від 20.04.2023 № 300/1/С/3886. З цього правила є виключення, яке стосується:

1. військовозобов’язаних, які займають посади державної служби категорій “А” та “Б”, керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники, а також працівники патронатних служб;
2. військовозобов’язаних, які займають посади першої - четвертої категорій посад в органах місцевого самоврядування;
3. військовозобов’язаних керівників підприємств, установ і організацій та їх заступників, а також працівників підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго.

Всі вищезазначені категорії працівників підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Інші категорії військовозобов’язаних працівників, які не підлягають бронюванню, перелічені у листі Мінекономіки «Про типові недоліки в оформленні списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час» № 2704-20/19826-01 від 02.05.2023.

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних відповідного органу чи підприємства, установи, організації на дату подання списку, не рахуючи вищезазначених категорій військовослужбовців, які підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Відступ від цього правила допускається лише у разі наявності обґрунтованої потреби підприємства, установи та організації.

Роз'яснення надано Олегом Доценком, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом судового департаменту АО AVER LEX

Конкретний порядок дій щодо бронювання працівників залежить від того, до якої групи належить організація (орган, підприємство тощо). Найбільш трудомісткою та тривалою є процедура бронювання працівників, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, або обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) за зверненням підприємства на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

З метою визначення державного органу, до якого необхідно звертатись із відповідним зверненням, слід орієнтуватись на види, сферу господарської діяльності, що здійснює підприємство, повноваження державних органів, що закріплені у законі, положенні або в інших документах щодо регулювання окремих видів господарської діяльності, формування та/або реалізації державної політики у відповідній сфері, територію провадження господарської діяльності підприємством тощо.

У самому зверненні підприємства необхідно зазначити інформацію про: 1) ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ; 2) податковий номер платника податків; 3) повне та скорочене найменування підприємства; 4) критерії, яким відповідає підприємство та документи, якими це підтверджується.

До звернення підприємства додаються:

1. копії документів, що підтверджують відповідність підприємства критеріям, які передбачені пунктом 2 Порядку та Критеріїв;
2. інформація про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:

• копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання;
• квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку;
• квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків;
• поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.

Порядок та Критерії не передбачають необхідності долучення до звернення податкових декларацій за останній календарний квартал, однак на практиці окремі центральні органи виконавчої влади вимагають подання відповідних податкових декларацій, з огляду на що рекомендується підприємствам подавати копії податкової звітності разом із зверненням.

Строк розгляду звернення та доданих до нього документів і прийняття рішення становить не більше, ніж 10 робочих днів з дня його отримання.

За результатами розгляду звернення уповноважений приймає одне з таких рішень:

1. про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку та Критеріїв, і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
2. про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку та Критеріїв. У такому випадку рішення повинно містити обґрунтування невідповідності  підприємства критеріям.

Роз'яснення надано Олегом Доценком, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом судового департаменту АО AVER LEX

1. Подання списку військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, до уповноваженого органу та перевірка таким органом поданих документів

Список подається до уповноваженого органу, який прийняв рішення про визначення підприємства критично важливим, за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 76 в паперовій та/або електронній формі (у форматах Excel та PDF).

Разом із Списком подається:

• відповідне обґрунтування, у якому зазначається: (1) дата прийняття і номер рішення уповноваженого органу про визначення підприємства, установи і організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або рішення МЗС чи Секретаріату Кабінету Міністрів України про затвердження переліку таких підприємств; (2) інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам;

• довідка про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 76.

Відповідний уповноважений орган проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подає його у строк не більше, ніж 5 робочих днів з дня отримання списку на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки – у випадку, якщо військовозобов’язані перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

2. Погодження списку військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки)

Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки)  подані списки розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань у строк не більше, ніж 10 робочих днів з дня їх отримання.

У разі погодження списку Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені списки до Мінекономіки.

3. Прийняття Мінекономіки рішення про бронювання працівників

За результатами перевірки списків Мінекономіки у строк не більше, ніж 5 робочих днів з дня отримання зазначених списків приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних.

З метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних уповноваженому органу, яким подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил.

Генеральний штаб Збройних Сил у 3-денний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних ТЦК та СП, а уповноважений орган надсилає рішення Мінекономіки підприємству.

Підприємство видає військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення Мінекономіки за встановленою формою згідно додатку 3 до Порядку № 76.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного підприємства є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

4. Зарахування заброньованого працівника на спеціальний військовий облік

Підприємство у 5-денний строк з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилає до ТЦК та СП, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за відповідною формою для зарахування його на спеціальний військовий облік.

ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов’язаних зараховує у строк не більше, ніж 5 робочих днів з дня його отримання такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Неправильно зазначені в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного дані про його ПІБ, рік народження, ВОС (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код ЄДРПОУ може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Проблема полягає в тому, що залишаються не зрозумілими наслідки відмови у зарахуванні військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік, зважаючи на те, що відмова у зарахуванні на спеціальний військовий облік не є підставою для анулювання відстрочки згідно з п. 12 Порядку № 76.

Роз'яснення надано Олегом Доценком, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом судового департаменту АО AVER LEX

В інших організаціях бронювання здійснюється за подібною процедурою з відсутністю проходження процедури визначення підприємства критично важливим.

Підприємства, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення).

Підприємства, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, подають список до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому.

ОДВ подають на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки) списки за відповідними сферами управління, галузями економіки, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями.

ОМС, в свою чергу, подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Роз'яснення надано Олегом Доценком, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом судового департаменту АО AVER LEX