Фінансовий моніторинг

Статтею 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що арешт на кошти, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою виконавця, або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту. Зупинення видаткових операцій за рахунками здійснюється в разі накладення арешту, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Арешт на кошти на банківському рахунку може бути накладений виконавцем (тобто тоді, коли вже виконується рішення про стягнення з володільця рахунку певної суми), судом у якості забезпечення позову, а також у межах кримінального провадження.

А ось для зупинення видаткових операцій по рахунках рішення суду про арешт не потрібне, оскільки такі заходи відбуваються у межах фінансового моніторингу, який здійснюється на підставі вищевказаного закону як превентивна міра.

Роз'яснення надано Яковом Гольдарбом, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом, керівником АО «Гольдарб. Едвайс».

Фінансовий моніторинг це сукупність заходів, які вживаються задля протидії та запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто з метою протидії процесу перетворення злочинно здобутих коштів на легальні (або надання їм такого вигляду).

Здійснюючи фінансовий моніторинг, банки застосовують ризик-орієнтований підхід, аналізуючи, наскільки «ризиковим» є клієнт (платник, отримувач коштів, володілець рахунку тощо) та конкретні операції, що ним здійснюються.

Роз'яснення надано Яковом Гольдарбом, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом, керівником АО «Гольдарб. Едвайс».

• осіби, до яких застосовані санкції;
• публічні діячі та політично значущі особи;
• резиденти офшорних зон та країн, що не здійснюють заходи з протидії та запобігання легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом;
• громадяни та юридичні особи-резиденти держави-агресора;
• клієнти, щодо яких встановлено, що їх кошти походять з держави-агресора.

Критеріїв ризиковості набагато більше, вони затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2022 р. №465: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0258-23#Text

Роз'яснення надано Яковом Гольдарбом, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом, керівником АО «Гольдарб. Едвайс».

Індикатори (показники) ризиковості клієнта та банківських операцій

• клієнт не звично для себе використовує при здійсненні операції посередників, особливо з числа членів родини та родичів (наприклад, у раніше виконуваних операціях платником чи отримувачем виступає батько, тесть клієнта);
• клієнт відчуває себе некомфортно під час надання інформації про активи чи джерело походження активів;
• клієнт не може або не бажає пояснити причини ведення справ у певній країні;
• операції з перерахування коштів у країну, з якою клієнт не має ділових зв'язків;
• постерігається нетиповий для клієнта рух готівкових коштів або грошових переказів з рахунка/на рахунок, здійснення великої кількості електронних переказів (той самий приклад з швидкою реєстрацію у якості ФОПа рідну особу, коли одразу після її реєстрації на рахунки ФОПа зараховуються сотні тисяч, тоді як до цього успішний підприємець був пенсіонером і звичними для нього операціями були зарахування пенсії та оплата комунальних послуг);
• здійснення діяльності у «ризикових» сферах (які часто використовуються для відмивання злочинних грошей), таких як: виробництво та/або торгівля зброєю, боєприпасами, військовою технікою; діяльність у сфері публічних закупівель; будівництво та великі інфраструктурні проекти; діяльність з охорони здоров'я; гірничо-видобувна діяльність; організація та проведення азартних ігор; операції з нерухомістю, торгівля предметами розкоші, антикваріатом, творами мистецтва, дорогоцінними металами та камінням; діяльність, пов'язана з кріптовалютою; фіктивна діяльність громадських організацій;
• здійснення незвично великих (по сумах), непритаманних, складних фінансових операцій (за кількістю «проводок», учасників операцій);
• місце проживання клієнта зареєстроване в готелі або взагалі не зареєстроване;
• наявні факти неодноразової зміни прізвища, імені та/або по-батькові клієнта;
• накладення арешту на активи клієнта у кримінальному провадженні;
• наявність інформації про зв’язки клієнта з країною-агресором;
• переказ коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору;
• регулярне одержання/надання/повернення фінансової допомоги, позик, кредитів та інших запозичень (Еріх Марія Ремарк назвав цей ризик «Життям у позику»);
• велика частка готівкових операцій, що є невластивим для відповідного виду діяльності клієнта.

Чим вище ризик клієнта, тим більш посилені заходи ідентифікації, верифікації, перевірки діяльності та доходів клієнта будуть здійснюватися банком. І навпаки, банк має право здійснювати спрощені заходи перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими є низьким.

Здійснення ризикових операцій (або здійснення операцій за участю ризикового клієнта) є підставою для того, щоб у банку виникла підозра щодо їх легальності.

Роз'яснення надано Яковом Гольдарбом, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом, керівником АО «Гольдарб. Едвайс».

Банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу, зобов’язані (у тому числі):

• здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів;
• забезпечувати моніторинг операцій на предмет їх відповідності наявній інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи інформацію про джерело коштів, пов'язаних з операцією;
• за дорученням спеціально уповноваженого органу зупиняти проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції відповідної;
• за рішенням Держфінмоніторингу зупиняти проведення видаткових фінансових операцій або забезпечити моніторинг фінансової операції.

Банки мають здійснювати належну перевірку клієнта (як один з етапів фінансового моніторингу) у випадках:

• встановлення ділових відносин;
• наявності підозри;
• здійснення платіжних операцій без відкриття рахунка;
• проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;
• виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта.

Банк мають право витребувати, а клієнти зобов'язані подати інформацію (документи), необхідну для здійснення перевірки. Мова йде про дані і документи, на підставі яких банк може ідентифікувати клієнта, всіх сторін фінансової операції, її суть, підстави для здійснення перерахувань.

Перевірка банком клієнта включає:

• ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);
• встановлення кінцевого бенефіціарного власника (для юридичних осіб), у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи;
• встановлення (розуміння) мети та характеру фінансової операції;
• моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнта;
• забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Отже належну перевірку клієнта банком можна віднести до триваючого процесу, а не разового. Цим і обумовлюються отримання більшістю клієнтів банків повідомлень про необхідність актуалізації даних про себе, надання документів про себе, доходи тощо щонайменше раз на рік.

Роз'яснення надано Яковом Гольдарбом, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом, керівником АО «Гольдарб. Едвайс».

Фінансовому моніторингу підлягають порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність).

Операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень за наявності однієї або більше таких ознак:

• якщо хоча б одна із сторін - учасників операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;
• фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім'ї та/або осіб, пов'язаних з політично значущими особами;
• платіжні операції з переказу коштів за кордон;
• фінансові операції з готівкою.

Водночас, фінансові операції незалежно від їх суми вважаються підозрілими, якщо банк має підозру, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані чи стосуються фінансування тероризму (припущення, що ґрунтується аналізі інформації та може свідчити про те, що операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов'язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму, вчиненням іншого кримінального правопорушення або «підсанкційного» діяння). 

Банк не лише має право, а зобов'язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта, заморозити активи, пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням (про що повідомити Службу безпеки України). 

Перелік осіб, пов’язаних з тероризмом, оприлюднений і постійно оновлюється, подивитися можна за посиланням.

Крім того, банк має право зупинити здійснення операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов'язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення злочину.

Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні. Держфінмоніторинг може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, на строк до семи робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити банк, а також правоохоронні органи.

Вичерпного конкретного переліку підстав для «блокування картки», зупинення здійснення операцій немає, адже такі підстави все одно зводяться до підозр у легальності їх проведення і законності походження самих коштів.

Роз'яснення надано Яковом Гольдарбом, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом, керівником АО «Гольдарб. Едвайс».

Передбачено, що банк до встановлення відносин з клієнтом має встановити його фінансові можливості здійснювати заявлений клієнтом обсяг фінансових операцій. Іншими словами: коли при відкритті рахунку, оформленні картки Вам задають питання щодо очікуваного обсягу (сум) транзакцій на місяць, «це нормально», а тому логічним є декларування такого обсягу операцій «із запасом» (наприклад, на випадок вартісних придбань або приємних за обсягом надходжень).

Крім того, у випадку перевищення максимальної суми операцій, заявленої клієнтом, банк має протягом 10 робочих днів проаналізувати його фінансові можливості виконувати операції та за необхідності з’ясувати причини перевищення. Водночас, банки мають право і не робити цього відносно фізичних осіб, які здійснюють «звичайні» операції в обсязі, що має «раціональне обґрунтування». У даному випадку «звичайність» операцій та раціональність обґрунтування – суб’єктивні поняття.

Більше того, перевищення заявленої клієнтом максимальної суми операції у 3 та більше разів (на місяць), а також нетипова активність по рахунку є ознаками підозрілості операцій. В свою чергу, банк має право відмовити у проведенні таких транзакцій.

Роз'яснення надано Яковом Гольдарбом, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокатом, керівником АО «Гольдарб. Едвайс».