Мобілізація

16 січня 2024 року набуло широкого розголосу прийняття Верховною Радою України законопроекту № 10062, яким були внесені зміни направлені на удосконалення електронного обліку військовозобовʼязаних. Новий закон набирає чинності на наступний день після його опублікування, чого ще не відбулось. Розберемо більш докладно.

Варто наголосити, що реєстр «Оберіг», він же Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних і резервістів (далі – Реєстр), почав працювати ще з 2017 року. Тому неправильно говорити, що тільки зараз Реєстр почав працювати та наповнюватись інформацією про військовозобовʼязаних. Навпаки, цей процес відбувається вже 7 років, а новий закон, зокрема, лише розширює перелік відомостей, які мають бути передбачені в Реєстрі, та органи, що мають їх надавати.

1. По-перше, як відомо, Реєстр містить персональні дані призовника, військовозобовʼязаного та резервіста. Законом передбачається розширення переліку цих даних, зокрема у Реєстрі будуть знаходитися такі нові відомості:

1) номери засобів звʼязку та адреси електронної пошти;

2) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови);

3) відомості про статус ветерана війни;

4) відомості про володіння іноземними мовами;

5) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї;

6) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;

7) відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну;

8) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);

9) реквізити посвідчення трактористамашиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія);

10) реквізити посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна або водного мотоцикла, а також іншого документа, що надає право управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація);

11) реквізити свідоцтва пілота (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);

12) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;

13) відомості про внутрішньо переміщену особу;

14) відомості про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Усі персональні дані будуть вноситися без згоди особи, окрім відомостей, що стосуються членів сімʼї.

2. По-друге, деталізується, що становить під собою службова інформація про особу, яка також міститься в Реєстрі:

1) відомості про виконання військового обов’язку;

2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);

3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»;

4) відомості про участь у бойових діях».

3. По-третє, Реєстр може наповнюватись відомостями, які подають безпосередньо призовники, військовозобовʼязані та резервісти або шляхом взаємодії з іншими електронними реєстрами, держателями яких є відповідні державні органи. У звʼязку з розширенням переліку персональних даних, що вміщає у собі Реєстр, передбачають нові державні органи, які будуть направляти такі дані в електронному вигляді, а саме Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство юстиції України, Міністерство у справах ветеранів України, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, Державна авіаційна служба України, Державна служба зайнятості.

4. По-четверте, передбачається створення електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного та резервіста та електронного кабінету підприємства. Мета першого полягає у наданні особі доступу до інформації про її персональні та службові дані, а також до послуг, за умови проходження електронної ідентифікації. Кабінет підприємства призначений для ведення останніми персонального військового обліку своїх працівників.

Правила користування та перелік послуг для його користувачів будуть передбачені у Порядку ведення реєстру, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Законом передбачено, що порядок має бути розроблений протягом місяця з дня набрання чинності законом.

Отже прийнятий закон розширює можливості Реєстру задля здійснення ідентифікації призовників, військовозобов’язаних, резервістів, забезпечення ведення військового обліку громадян України, та інформаційного забезпечення комплектування Збройних Сил України

Роз'яснення надано Владиславом Зайцевим, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, головою Комітету АПУ з міграційного права, адвокат АО «ЮК «АРЕС»

Як такого, підстави для відмови у отриманні повістки немає. Бо повістка - це спосіб оповіщення до явки у ТЦК. У разі порушення процедури її вручення або незгоди з нею, ви можете відмовитись у її отриманні, про що складається акт. У цьому акті вам потрібно вказати причини для відмови.

Роз'яснення надано Євгенієм Промським, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, юристом АО «ЮК «АРЕС»

Перевірка документів проводиться для того, щоб вписати дані особи в повістку (що не зовсім законно). Співробітники ТЦК (та військовослужбовці взагалі) мають право зупиняти транспорт та перевіряти документи за умови, якщо такі особи прямо визначені в наказі коменданта. Тобто, без пред'явлення такого наказу перевірка документів військовими є незаконною. Також, перевіряти документи мають право поліцейські (без наказу коменданта).

Для перевірки документів обов'язково мають бути названі підстави для перевірки:

• якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
• якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
• якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;
• якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
• якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
• якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
• порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

Тобто, військовий стан, мобілізація та необхідність заповнити повістку не є підставою для перевірки документів.

У разі вімови надати документи або їх відсутність можуть застосувати адміністративне затримання для встановлення особи строком до 3 годин, про що має бути складений протокол, як зазначив вище.

Роз'яснення надано Євгенієм Промським, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, юристом АО «ЮК «АРЕС»

Зупиняти транспорт мають право або представники поліції чи військовослужбовці (у тому числі ТЦК). Співробітники ТЦК (та військовослужбовці взагалі) мають право зупиняти транспорт та перевіряти документи за умови, якщо такі особи прямо визначені в наказі коменданта. Тобто, без пред'явлення такого наказу перевірка документів військовими є незаконною.

У свю чергу, вручатись повістка може виключно співробітниками ТЦК (не поліцейськими та іншими військовими), але у будь-якому місці, у тому числі в маршрутках. 

Затримувати особу військовослужбовці не мають права. Це можуть робити лише поліцейські з оформленням протоколу та з метою з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим. Тобто, не для видачі повісток.

Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Роз'яснення надано Євгенієм Промським, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, юристом АО «ЮК «АРЕС»

Питання отримання відстрочки від мобілізації врегульоване cтаттею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” . 

Далі ми розберемо категорії осіб, що мають право на відстрочку та перелік необхідних документів.

1. Заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Необхідний документ - встановленої форми витяг з наказу Міністерства економіки, виданий підприємством, установою, і організацією, що здійснили бронювання даної особи.

2. Визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії). Необхідні документи (одного з переліку достатньо): довідка МСЕК, пенсійне посвідчення з зазначенням групи інвалідності, посвідчення особи з інвалідністю тощо, довідка ВЛК.

3. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Необхідні документи: свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей, посвідчення багатодітної сім’ї. Якщо у військовозобов’язаного діти від різних шлюбів, додатково потрібно документ, що підтверджує своєчасну сплату аліментів на дитину (довідка Державної виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, виписка з банківського рахунку, нотаріально посвідчена заява матері дитини тощо).

4. Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Необхідні документи: свідоцтво про народження дитини та рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або свідоцтво про смерть матері дитини, або рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою, або рішення суду про оголошення матері померлою.

5. Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Необхідні документи: посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено статус “дитина з інвалідністю”, або довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років.

6. Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність. Необхідні документи: документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою МОЗ або довідки про отримання державної допомоги на дитину.

7. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи. Необхідні документи: свідоцтво про народження дитини, а також (одного з переліку достатньо): довідка МСЕК, пенсійне посвідчення з зазначенням групи інвалідності, посвідчення особи з інвалідністю тощо.

8. Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років. Необхідні документи: рішення суду про усиновлення, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки та піклування тощо.

9. Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду. Необхідні документи: підтвердження родинних зв’язків (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про народження дружини/чоловіка) та висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді.

10. Які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати. Необхідні документи: підтвердження родинних зв’язків (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про народження дружини/чоловіка), підтвердження інвалідності (довідка МСЕК, пенсійне посвідчення з зазначенням групи інвалідності, посвідчення особи з інвалідністю тощо) та документи щодо відсутності інших працездатних осіб, які можуть надавати догляд (свідоцтва про смерть батьків, дітей або другого з подружжя особи з інвалідністю, документи про інвалідність чи отримання пенсії такими особами тощо).

11. Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Необхідні документи: рішення суду про визнання особи недієздатною та встановлення опіки або підтвердження інвалідності (довідка МСЕК, пенсійне посвідчення з зазначенням групи інвалідності, посвідчення особи з інвалідністю тощо) чи потреби у постійному догляді (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді) та документи щодо відсутності інших працездатних осіб, які можуть надавати догляд (свідоцтва про смерть батьків, дітей або другого з подружжя особи з інвалідністю, документи про інвалідність чи отримання пенсії такими особами тощо). 

12. Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу". Необхідні документи: свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, довідка про проходження військової служби другим з подружжя.

13. Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Необхідні документи: посвідчення депутата, довідка з апарату Верховної Ради.

14. Працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України. Необхідні документи: посвідчення відповідного органу, довідка про проходження служби.

15. Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Необхідні документи: студентський квиток, довідка з навчального закладу.

16. Наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки. Необхідні документи: диплом (сертифікат) про науковий ступінь/вчене звання, довідка з місця роботи.

17. Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. Необхідні документи: підтвердження родинних зв’язків (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про народження дружини/чоловіка), свідоцтво про смерть, сповіщення про зникнення безвісти, довідка про обставини смерті, видана ТЦК та СП, висновок ВЛК, рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим.

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення. Необхідні документи: підтвердження родинних зв’язків (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про народження дружини/чоловіка), свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим, довідка з місця роботи, висновок судово-медичної експертизи;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Необхідні документи: підтвердження родинних зв’язків (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про народження дружини/чоловіка), свідоцтво про смерть, сповіщення про зникнення безвісти, довідка про обставини смерті, видана ТЦК та СП, висновок ВЛК, рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим.

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами. Необхідні документи: підтвердження родинних зв’язків (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про народження дружини/чоловіка), свідоцтво про смерть, сповіщення про зникнення безвісти, довідка про обставини смерті, видана ТЦК та СП, висновок ВЛК, рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим.

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. Необхідні документи: підтвердження родинних зв’язків (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про народження дружини/чоловіка), свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим, довідка з місця роботи, висновок судово-медичної експертизи.

Для отримання відстрочки потрібно подати письмову заяву про звільнення від мобілізації до ТЦК та СП (військкомат), де військовозобов’язаний перебуває на обліку. До заяви долучити копії паспорту, ідентифікаційного коду, військово-облікового документу, а також підтверджуючих документів залежно від підстави для надання відстрочки. Копії документів засвідчуються особисто військовозобов’язаним або нотаріально.

Роз'яснення надано Євгенієм Промським, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, юристом АО «ЮК «АРЕС»

Згідно Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 в Україні оголошена та проводиться загальна мобілізація. Водночас Указом Президента України № 255/2023 від 01.05.2023 строк проведення загальної мобілізації було продовжено на 90 діб до 18 серпня 2023 року.

На сьогодні під мобілізацію підлягають наступні категорії громадян:

1) Військовозобовʼязані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За загальним правилом, військовозобовʼязаними є ті громадяни, які досягли 27-річного віку. Проте якщо до досягнення цього віку громадянин уже проходив військову службу або отримав військове звання після проходження військової підготовки у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, він також буде вважатися військовозобовʼязаним.

2) резервісти – особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації категорії військовозобов’язаних, які визначені у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Роз'яснення надано Владиславом Зайцевим, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, членом Ради Комітету АПУ з міграційного права, адвокат АО «ЮК «АРЕС»

Відповідно до статті 35 Конституції України, якщо виконанню військового обов’язку особи перешкоджають її релігійні переконання, то така особа має право на альтернативну (невійськову) службу. Але проблема в тому, що Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 №1975-ХІІ стосується виключно строкової служби, і не регулює правовідносини під час дії воєнного стану.

Але це не означає, що таких осіб можна мобілізовувати. Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

Саме тому якщо особа, яка є прихожанином релігійної організації, яка включена до Переліку релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю (Постанова Кабінету Міністрів України від 10.11.1999 №2066), то вона не може бути призвана, у тому числі за мобілізацією. Право на альтернативну службу дійсно може бути обмежено під час дії воєнного стану – але такого обмеження наразі не було введено. Варто звернути увагу на те, що ключовим питанням є «істинність релігійних переконань». Зокрема, якщо особа готова піти до в’язниці, аби не порушити релігійні заборони – то така її відкрита поведінка чітко підтверджує цю істинність.

В деяких випадках таких осіб намагаються «мобілізувати» у статусі військових капеланів. Але це є нонсенсом, оскільки Закон України «Про Службу військового капеланства» чітко встановлює правові підстави та порядок залучення церковнослужителів до капеланської діяльності, і їм заборонено видавати зброю та набої.

Відповідь підготовлена адвокатом Семеном Яценком

Відповідно до статті 25 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», роботодавці можуть на період воєнного стану бронювати працівників. Це здійснюється для виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі працівники отримують відстрочку від мобілізації.

Процедура мобілізації не зовсім зрозуміла, оскільки багато нормативно-правових актів мають гриф «для службового користування». Зокрема, Інструкція про організацію в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України укладення договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень) має цей гриф (Наказ від 08 листопада 2016 року № 595/ДСК). Але один наказ про внесення до неї змін – цього грифу не має. Також стаття 25 Закону «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку» передбачає наявність переліку професій і посад військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню. Зрозуміло, що навіть якщо цей перелік і існує, то він засекречений.

Закон України «Про оборону» у статті 15 визначає повноваження організації бронювання за виконавчими органами органів місцевого самоврядування. При цьому, Кабінет Міністрів України організовує це бронювання відповідно до статті 12 Закону «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» визначає, що пропозиції до бронювання працівників подаються в електронному або паперовому вигляді до Міністерства економіки України. При цьому, ця пропозиція вже повинна бути погоджена із Міністерством оборони України.

Пропозиції бронювання подаються виключно від органів влади. Тобто, окреме підприємство не має права подати свою пропозицію до Міністерства економіки України.

Стаття 1 згаданої Постанови КМУ визначає, що бронювання здійснюється не лише з метою забезпечення потреб органів влади, але і підприємств, установ, організацій, і для задоволення потреб не лише Збройних Сил, інших військових формувань, але і населення. Тому необхідно, аби з пропозицією бронювання працівників в інтересах конкретного підприємства звернувся до Міноборони та Мінекономіки якийсь державний орган. Як варіант, цим органом може бути, відповідно до статті 15 Закону «Про оборону», виконавчий орган місцевого самоврядування.

Відповідь підготовлена адвокатом Семеном Яценком

У зв’язку із ситуацією, яка склалася в державі, підготовка рядового та сержантського складу в навчальних центрах проводиться за скороченими термінами (без зниження якості навчання) та складає від 7 до 20 діб (в залежності від складності спеціальності).черг

Втім, якщо вас без навичок володіння зброєю та підготовки направили на передній край, повідомте про це на телефони гарячої лінії. Для того, щоб оперативно розібратись і вжити заходів потрібно назвати ПІБ мобілізованої особи та номер військової частини, в яку направили.

0-800-500-410

0-800-500-442

044-454-44-99

Так, окрім тих, які не підлягають призиву згідно ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Не виключено, що особи, які непридатні або обмежено придатні можуть викликати для проходження повторної військово-лікарської комісії.

В умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення (далі - підприємства, установи і організації), здійснюється у порядку, визначеному Постановою від 03.03.2022 № 194,«Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану».
 

Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях з відповідним обґрунтуванням.
 

Міністерство економіки узагальнює подані пропозиції і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
 

У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.

Надана відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;

3) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;

4) звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.

Згідно ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову чоловіки, визнані військово-лікарською комісією тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я (до шести місяців з необхідністю проходження повторної комісії).

Документом, що підтверджує тимчасову непридатність до військової служби є свідоцтво про хворобу або довідкою видане на підставі постанови військово-лікарської комісії.

Таким чином, єдиною підставою для відстрочення мобілізації, в період дії воєнного стану, за станом здоров’я є визнання особи тимчасово непридатною до військової служби строком до шести місяців.

Виключення особи з військового обліку за станом здоров’я з інших причин не є підставою для звільнення від мобілізації в період дії воєнного стану.

Питання медичного огляду регулюється розділом ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008  № 402 (надалі – Положення).

Згідно п. 6.4 Положення, у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

Таким чином, лише в разі підтвердження за результатами повторного медичного огляду непридатності до військової служби, військовозобов’язаний отримає відстрочення від мобілізації на строк до шести місяців.

Під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

У мобілізаційному розпорядженні зазначається час його виконання, а також може вказуватися номер військової частини, до якої військовий комісар приписав військовозобов’язаного.

Після прибуття (відправлення) мобілізованої особи до військової частини складається довідка про прикріплення до військової частини та витяг з наказу військової частини про зарахування до списків військової частини.

Початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з військового комісаріату.

Резервісти першої черги, тобто особи з бойовим досвідом, а також резервісти, які уклали контракт про проходження військової служби у військовому резерві, додаткової військової підготовки (навчання) не потребують, а тому відразу направляються у військові частини.

Резервісти, які раніше проходили військову службу і мають досвід на певних посадах, також можуть бути направлені безпосередньо до військових частин без навчання.

Натомість громадяни України, які не проходили військову службу, спочатку будуть мобілізовані на навчання до навчальних центрів (навчальних закладів) ЗСУ.

Зараз підготовка рядового та сержантського складу в навчальних центрах проводиться за скороченими термінами (без зниження якості навчання) та складає від 7 до 20 діб (в залежності від складності спеціальності).

За повідомленнями офіційних осіб ЗСУ, непідготовлених людей на передову ніхто не відправляє. Всі мобілізовані, які не проходили військову службу, спочатку проходять відповідне навчання і тільки після його завершення направляються для комплектування підрозділів, що ведуть бойові дії.

Загальновійськова підготовка поділяється на початкову і базову.

Початкова підготовка здійснюється з метою формування у громадян первинних загальновійськових знань і спеціальних компетентностей.

Базова підготовка здійснюється з метою підготовки громадянина, здатного виконувати завдання як у мирний, так і воєнний час у бойових умовах та сприяння набуттю громадянами первинних знань, умінь та навичок щодо порядку поводження із зброєю та її застосування, дій на полі бою (пересування та орієнтування на місцевості), надання домедичної допомоги, а також первинної психологічної допомоги (самодопомоги), поводження з саморобними вибуховими пристроями та формування стійких морально-психологічних якостей, необхідних для захисту України.

Мобілізовані особи, які раніше не проходили військову службу, зобов’язані прибути до навчальних центрів (навчальних закладів) ЗСУ в установлений час у день початку заходів підготовки.

Також в ЗСУ повідомили, що якщо вас відправили на передову без підготовки, про це можна повідомити на гарячі лінії Міністерства оборони та ЗС України 0-800-500-410, 0-800-500-442, 044-454-44-99.

Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що під час мобілізації громадянам повідомляють про необхідність з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ТЦК).

Однак, порядок вручення мобілізаційних повісток у чинному законодавстві відсутній. Якщо звернутись до норм, які регулюють схожі за змістом відносини, то існує лише порядок вручення повісток щодо призову на строкову військову службу. У відповідному Положенні передбачається, що вручати повістки можуть:

• посадова особа військкомату;
• органи місцевого самоврядування;
• керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності;
• управителі багатоквартирних будинків;
• власники будинків.

Повістка обов’язково повинна містити підпис керівника ТЦК, мокру печатку, та бути видана на ім’я конкретної особи.

Повістка – це письмовий документ, та законом не передбачено вручення повісток усно або іншим чином, без видачі письмового документа.

Отже, законодавством не передбачено виклику до військкомату за телефонним зв’язком, оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, а тому отримання інформації про призов або запрошення до воєнкомату за допомогою телефонного зв’язку, не може вважатися належним повідомленням.

Водночас в умовах воєнного стану деякі конституційні права громадян є обмеженими, а обов’язок захищати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України набуває найвищого пріоритету. Це означає, що повістки можуть вручатися на вулицях, на підприємствах та повідомлятися про виклик за телефоном.

Тому, в разі телефонного дзвінка з воєнкомату, необхідно з’явитися до відповідного воєнкомату для отримання повістки.

Оскарження таких дій є практично неможливим через обмежене функціонування судової системи та обставини воєнного стану.

У разі виклику до військкомату за допомогою телефонного зв’язку (без вручення повістки) міра відповідальності за неявку в призначений час до ТЦК – законодавством не передбачена. Можуть притягнути до адмінвідповідальності та накласти штраф.

За зіпсуття військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату передбачено адмінвідповідальність у вигляді штрафу.

Судова практика до воєнного стану пов’язувала відповідальність саме з діями/бездіяльністю громадянина після отримання повістки, але не усної розмови. Втім, у випадку, якщо громадянина було проінформовано про необхідність з’явитися до військкомату в якийсь інший спосіб, крім вручення повістки, слід мати на увазі, що диспозиція ст. 337 Кримінального кодексу України говорить про ухилення від військового обліку після «попередження», зробленого керівником ТЦК. Відтак, за наявності доказів навіть усного попередження (отриманий в належному процесуальному порядку запис розмови, акт) керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) (відмова від отримання повістки, навіть якщо вам її ще не показали), не можна виключати ризик притягнення до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100-8500 грн) або виправних робіт на строк до одного року.

Ризики істотно збільшуються, якщо громадянин отримав повістку та на вимогу з’явитися у ТЦК або військову частину для подальшої служби - не з’явився. За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (ст. 336 КК України) передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі від 3 до 5 років.

Якщо неявки носять постійний характер, то дії громадянина будуть розцінені як ухиляння від служби в армії. Тоді військкомат направляє відповідного листа до прокуратури, на підставі якого починають проводитися слідчі дії.

Така особа зобов’язана повідомити орган місцевого самоврядування (міськрада, ОДА, ЦНАП) про прибуття в населений пункт та стати на військовий облік за місцем перебування. Після цього такі особи можуть бути залучені до мобілізації і відправлені на навчання або до військових частин згідно мобілізаційного плану.

Жінки, які перебувають на військовому обліку за відповідними військово-обліковими спеціальностями можуть бути призвані у військові частини на військову службу.

Станом на сьогодні, за повідомленням заступниці міністра оборони України Г. Маляр, мобілізація жінок не здійснюється. В окремих випадках жінок можуть мобілізувати за найбільш дефіцитними для сил оборони військовими спеціальностями. Серед них спеціальності:

• медичні
• зв’язку
• обчислювальної техніки
• радіоелектроніки
• водії автотракторних (гусеничних) засобів
• водолази
• механіки та монтажники авіаційних машин
• фахівчині з картографії, топогеодезії, фотограмметрії, аерофотослужби, поліграфії, кінорадіомеханіки, харчової промисловості та фінансово-економічної діяльності.

У період дії воєнного стану цивільні особи можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії, та отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї.

Також у період дії воєнного стану громадяни України можуть застосовувати власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну та комбіновану зброю та бойові припаси до них.

Цивільні особи не будуть нести відповідальність за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України.

Не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні цивільні особи зобов'язані здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України. За порушення зазначеної вимоги цивільні особи будуть нести кримінальну відповідальність.

Якщо особи, що відбувають покарання бажають захищати Україну, то їм необхідно звертатися до адміністрації пенітенціарного закладу, де відбувають покарання з відповідним проханням.

Іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Проходження військової служби здійснюється іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, можуть заповнюватися іноземцями та особами без громадянства шляхом прийняття таких осіб на військову службу за контрактом.

На військову службу за контрактом приймаються раніше не судимі іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і відповідають таким вимогам проходження військової служби:

• придатні до військової служби за станом здоров’я;
• пройшли професійно-психологічний відбір;
• мають достатній рівень фізичної підготовки.

Для прийнятих на військову службу за контрактом іноземців та осіб без громадянства встановлюється випробувальний строк два місяці.

Граничний вік перебування на військовій службі встановлюється: для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років.

Для прийняття на військову службу іноземці та особи без громадянства звертаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх проживання.

На сьогодні чинне Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства передбачено, що іноземець не може бути прийнятий на військову службу за контрактом у разі:

• наявності в іноземця судимості;
• ненадання іноземцем під час прийняття на військову службу згоди на проведення перевірки відомостей або документів, які засвідчують особу, або встановлення факту подання іноземцем недостовірної інформації або підроблених документів - за результатами перевірки поданих іноземцем відомостей;
• коли час, що залишився іноземцю до досягнення граничного віку перебування на військовій службі, менший за строк дії першого контракту про проходження військової служби, крім випадків, визначених законом.
• незаконного перебування іноземця на території України.

В Україні створюється Інтернаціональний легіон територіальної оборони у складі іноземців, які бажають долучитися до опору російським окупантам та захисту світової безпеки.

Алгоритм, як можна приєднатися до цього підрозділу.

Крок 1. Звернутися до Посольства України у вашій державі з наміром приєднатися до Інтернаціонального легіону територіальної оборони України (запитати військового дипломата або консула, контактні дані – на сайті Посольства):

Звернутись можна трьома способами:

• прийти у Посольство фізично;
• зателефонувати;
• написати на електронну пошту.

Крок 2. Уточнити, які документи та одяг (оснащення) необхідно або рекомендовано мати.

Документи: внутрішній документ (ID або паспорт); закордонний паспорт; документи, які підтверджують проходження військової служби (служби в силових структурах) та участь у бойових діях; інші документи за вказівкою військового дипломата та консула.

Крок 3. Прибути до Посольства з документами для співбесіди з аташе з питань оборони та врегулювання візових питань з консулом.

Крок 4. Написати заяву на вступ до територіальної оборони Збройних Сил України на військову службу за контрактом у добровільному порядку (аташе з питань оборони надає допомогу).

Крок 5. Отримати інструкції щодо порядку прибуття до України, наявності необхідних документів та екіпірування. Рекомендовано, за наявності, брати з собою військовий одяг або його елементи, екіпіровку, шолом, бронежилет та інше.

Крок 6. Вирушити до України визначеним шляхом.

Представники українських посольств, консульств (за кордоном) та територіальної оборони в Україні надаватимуть допомогу на шляху висування. Їхні контакти нададуть у Посольстві України у вашій державі.

Крок 7. По прибуттю в Україну на пункті збору вступити до Іноземного легіону територіальної оборони України (підписати контракт) та спільно з бійцями з інших країн та українськими воїнами вирушити на боротьбу з російськими окупантами.

Згідно з Положенням про проходження військової служби у Збройних силах іноземцями та особами без громадянства, затвердженим указом Президента України від 10 червня 2016 року № 248, іноземці мають право вступити до ЗСУ на військову службу за контрактом у добровільному порядку, зокрема й до лав Сил територіальної оборони ЗСУ. З іноземців формується окремий підрозділ – Інтернаціональний легіон територіальної оборони України.

Володимир Зеленський підписав указ про тимчасове запровадження безвізового режиму для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України! 

Так, військовий обов’язок є однаковим як для віруючих, так і для невіруючих. Конституція України закріплює рівність усіх громадян і не допускає дискримінації за ознакою релігії. Єдиною особливістю є те, що для віруючих передбачена можливість заміни військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою, коли релігійні переконання не дозволяють воювати (ч. 4 ст. 35 Конституції України).

Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких у першу чергу пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Перелік видів діяльності, якими можуть займатися громадяни, що проходять альтернативну (невійськову) службу:

• Охорона здоров'я та соціальна допомога;
• Колективні, громадські та особисті послуги;
• Будівництво;
• Виробництво електроенергії, газу та води;
• Сільське господарство, мисливство та лісове господарство;
• Рибне господарство;
• Добувна промисловість;
• Обробна промисловість;
• Транспорт.

Так, оскільки виключення щодо них так і не було внесено до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Хоча священнослужителі мають право на відстрочку від призову на строкову військову службу та звільнені від військових зборів згідно ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (ст. 17 та 30), проте такої норми немає щодо них під час мобілізації.

У тих випадках, коли Священні Писання релігійних організацій забороняють особам, які звершують священнодії, брати у руки зброю та брати безпосередню участь у військових діях, священники також можуть скористатися своїм конституційним правом на альтернативну (невійськову) службу.

Указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» не запроваджує обмеження конституційного права на свободу совісті та віросповідання. Тому віруючі громадяни України, які згідно своїх релігійних переконань не можуть захищати державу зі зброєю у руках, мають право на альтернативну (невійськову) службу навість під час воєнного стану.

У ч. 4 ст. 35 Конституції України зазначено: Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Однак порядок направлення на альтернативну (невійськову) службу під час мобілізації не врегульовано законодавством України. Тим не менше, це не позбавляє віруючих громадян України цього конституційного права. В даному випадку згадана норма Конституції України повинна застосовуватися як норма прямої дії. 

Тому віруючі та священнослужителі у разі мобілізації (отримання повістки) в письмовій заяві до військкомату можуть просити надати їм можливість виконувати військовий обов'язок у формі альтернативної (невійськової) служби. На підтвердження своїх релігійних переконань варто додати довідку від своєї релігійної громади.

Зразок заяви про направлення на альтернативну службу доступний за цим посиланням: https://bit.ly/zaiava

Так, оскільки це питання зовсім не врегульовано законодавством України. Проте Міноборони заявляло, що має намір мобілізовувати саме осіб з військовим досвідом або військовою спеціальністю, що навряд чи можливо для тих, хто замість строкової військової служби проходив альтернативну (невійськову).

На відміну від ч. 4 ст. 35 Конституції України, ст. 2 ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу» визначає умовою для отримання цього права належність призовника до «релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю». При цьому Кабінет Міністрів України затвердив перелік таких релігійних організацій, який є додатком до постанови від 10.11.1999 року № 2066.

До переліку релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю відносяться:

• Адвентисти-реформисти;
• Адвентисти сьомого дня;
• Євангельські християни;
• Євангельські християни-баптисти;
• Покутники;
• Свідки Єгови;
• Харизматичні християнські церкви (та  церкви,  прирівнені  до них згідно із зареєстрованими статутами);
• Християни віри  євангельської  (та церкви,  прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами);
• Християни євангельської віри;
• Товариство Свідомості Крішни

Ні. Конституція України гарантує право на альтернативну (невійськову) службу лише на підставі релігійних переконань. Також у статті 2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» зазначено: «Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю».