Інші питання (фізичні особи)

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1220 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України»  внесено зміни до Порядку, якими врегульовано механізм видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у період дії воєнного стану.

Так, у випадках якщо рішення про оформлення паспорта для виїзду за кордон приймалося підрозділом ДМС, який тимчасово не здійснює свої повноваження у зв’язку з веденням бойових дій або тимчасовою окупацією території України, видачу документів здійснює інший визначений ДМС територіальний підрозділ ДМС, до якого надсилається персоналізований бланк паспорта для виїзду за кордон.

Виготовлені паспорти для їх видачі громадянам можуть пересилатися від одного територіального підрозділу ДМС до іншого на території України чи до закордонних дипломатичних установ.

Заявник може звернутися до територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи або до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС (далі - філії ДП), із письмовою заявою, поданою особисто у довільній формі (у тому числі під час подання документів для оформлення паспорта для виїзду за кордон) щодо визначення іншого територіального органу/територіального підрозділу ДМС, філії ДП, або закордонної дипломатичної установи, якою буде здійснюватися видача паспорта для виїзду за кордон.

У разі необхідності організації видачі паспорта для виїзду за кордон у філії ДП, паспорт для виїзду за кордон разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у двох примірниках) передається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який оформив паспорт для виїзду за кордон, до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який здійснює доставку таких паспортів до філії ДП. Паспорт для виїзду за кордон за письмовою заявою та за рахунок коштів заявника може бути надісланий державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, міжнародним поштовим відправленням до філії ДП.

Для організації видачі паспорта для виїзду за кордон, оформленого у закордонній дипломатичній установі, у територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС, який буде здійснювати його видачу, закордонна дипломатична установа через МЗС надсилає відповідному територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС паспорт для виїзду за кордон разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом приймання-передачі (у двох примірниках). Після видачі паспорта для виїзду за кордон другий примірник акта приймання-передачі та копія заяви-анкети з датою видачі та підписом заявника про отримання паспорта для виїзду за кордон надсилається МЗС, яке забезпечує їх передачу до закордонної дипломатичної установи, яка здійснювала оформлення паспорта для виїзду за кордон.

Таким чином, держава врегулювала можливість пересилання закордонних паспортів з одного органу видачі до іншого для зручності громадян.

Роз'яснення надано Євгенієм Промським, юристом-волонтером Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, юристом АО «ЮК «АРЕС»

05.03.2022 р. Кабінетом Міністрів України (Уряд, КМУ) було прийнято Постанову №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (Постанова №206).

Вказаною Постановою Уряду на період воєнного стану була запроваджена заборона:

• нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги (ЖК-послуги);
• припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Простими словами: Уряд України заборонив постачальникам комунальних послуг відключати побутових споживачів від мереж за наявність заборгованості, а також нараховувати і стягувати штрафні санкції, інфляцію, проценти, пов’язані із заборгованістю за ЖК-послуги.

21.04.2023 р. КМУ була прийнята Постаново №390 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. №206», якою Уряд доповнив перелік вказаних вище заборон, адресованих постачальникам ЖК-послуг. А саме запроваджена заборона стягнення заборгованості за ЖК-послуги, утвореної після 24.02.2022 р. споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо).

Таким чином, заборона стягнення заборгованості за ЖК-послуги, утворена за період широкомасштабної війни, діятиме у разі, коли:

1. споживач комунальних послуг покинув місце свого проживання і;
2. надав виконавцю послуги, управителю будинку довідку про взяття його на облік як ВПО або;
3. інші документи на підтвердження відсутності споживача у квартирі/будинку.

Зверніть увагу! Уряд заборонив за вказаних вище умов саме стягнення заборгованості за ЖК-послуги, нарахування та стягнення штрафів, інфляції та процентів на таку заборгованість.

Водночас, це не означає, що постачальники комунальних послуг позбавлені у період воєнного стану взагалі звертатися до суду з позовами або заявами про видачу судових наказів щодо стягнення заборгованості.

Так само, суди не можуть бути позбавлені права ухвалювати судові рішення про стягнення заборгованості зі споживачів комунальних послуг.

Це узгоджується також із положеннями прийнятого Верховною Радою України. Закону від 27.07.2022 р. №2456-IX (набув чинності з 25.08.2022 р.) щодо внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено зупинення у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Тобто цим Законом також передбачене саме зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості за ЖК-послуги.

Підсумуємо зазначене вище:

• на період дії воєнного стану заборгованість споживачів за ЖК-послуги, що виникла після 24.02.2022 р., не підлягає стягненню у випадку, коли споживач покинув місце проживання та надав виконавцю послуг довідку про взяття на облік ВПО або інші документи, що підтверджують їх відсутність споживача за місцем проживання;
• заборона нарахування і стягнення штрафних санкцій, індексу інфляції, процентів, а також заборона припинення надання ЖК-послуг поширюється на всіх побутових споживачів (населення) незалежно від факту зміни проживання, пошкодження або знищення житла тощо.

Відповідь надана Яковом Гольдарбом, адвокатом, керівником АО «ГОЛЬДАРБ. ЕДВАЙС»

1 травня 2023 року набрав чинності  Закон України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 р. № 2980-IX.

Хто має право на одноразову грошову допомогу згідно цього Закону?

• працівники об’єктів критичної інфраструктури;
• держслужбовці;
• посадові особи місцевого самоврядування;
• члени сімей указаних осіб у разі їхньої загибелі

Умови отримання допомоги:

Основною умовою для отримання цієї допомоги є отримані особою поранення, каліцтва, контузії, захворювання, пов'язані з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.

У разі загибелі (смерті) відповідних осіб одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб належать:

1) батьки, якщо вони до досягнення загиблим (померлим) повноліття не були позбавлені стосовно нього батьківських прав;

2) один із подружжя, який не одружився вдруге;

3) малолітні та/або неповнолітні діти;

4) повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти, а також у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів та вступом до іншого закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим, за умови що такий період не перевищує чотирьох місяців), до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;

5) повнолітні діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

6) повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

7) утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Одноразова грошова допомога встановлюється у таких розмірах:

• 1) особам з інвалідністю I групи - 800 тисяч гривень;
• 2) особам з інвалідністю II групи - 500 тисяч гривень;
• 3) особам з інвалідністю III групи - 200 тисяч гривень;
• 4) у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.

Виплачуватимуть таку допомогу за рахунок коштів держбюджету, з наступним її відшкодуванням державою-агресором шляхом стягнення сум відповідно до принципів і норм міжнародного права.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Виплати одноразової грошової допомоги не здійснюються:

1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком:

• вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення;
• алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
• навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);

2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю.

До початку літа 2023 року Уряд має забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього закону. Тобто детальна процедура призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік документів для її отримання, та орган державної влади, до якого треба звертатися, будуть визначені незабаром.

Відповідь підготовлена юристкою Марією Боревич 

Власники (зокрема, суб’єкти господарювання) транспортних засобів ставлять їх на облік в військових комісаріатах.

Стаття 6 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює, що під час дії особливого періоду, власники транспортних засобів мають військово-транспортний обов’язок, який полягає в безоплатній тимчасовій передачі транспорту на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань. Такий обов’язок мають і фізичні особи.

Порядок реалізації цього обов’язку встановлюється Положенням Кабінету Міністрів України Постанова від 28.12.2000 №1921.

Проте, під час діє правового режиму воєнного стану, вилучення транспортних засобів відбувається відповідно до інших правил, які встановлені Законом «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.2012. І для рухомого, і для нерухомого майна порядок вилучення однаковий. Особливості передбачені лише для оборонних підприємств, майно яких вилучається з дозволу Ради національної безпеки і оборони України.
Зараз, відповідно до статті 4 цього Закону, рішення про примусове вилучення приймається військовим командуванням і має бути погоджено державною адміністрацією або виконкомом місцевої ради.

Також встановлено, що якщо у населеному пункті ведуться бої, то вилучення здійснюється без погодження із державною адміністрацією або виконавчим комітетом місцевої ради.

Про вилучення майна складається акт, форма якого встановлена Кабінетом Міністрів України. В цьому акті зазначається погоджена ціна вилученого майна. В ідеалі, має бути залучено професійного оцінщика, але його відсутність не впливає на процедуру вилучення майна. Саме після підписання цього акту виникає право державної власності.

Для отримання компенсації вартості вилученого майна, його колишній власник має звернутися із відповідною заявою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна після припинення правового режиму воєнного стану. Якщо майно після завершення дії воєнного стану зберіглося, то для його повернення необхідно звертатися до суду.

Відповідь надана адвокатом Семеном Яценком